Твоя нечаянная роль
гласит о многом, помнит дважды,
Твоя обузданная боль
не внемля слову тихо скажет :
"Я рождена с подарком ветхим,
Ниспосланным твоей любви,
И если это славно чем-то,
То - пригласи, убереги.
Твоя нечаянная роль
перенесет вчера для встречи,
Не превзойди ее, не спорь -
Она проста, тиха как вечер.
Спокойно правда прислониться,
Восполня на запястьях соль,
И некогда со мной проститься
Моя нечаянная роль.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
